| Головна » Статті » Гістологія » Травна система |
Травна система. Загальна характеристика
| Травленням називаються процеси хімічної та механічної обробки їжі з подальшим всмоктуванням продуктів розщеплення її, що відбуваються послідовно в різних відділах травної трубки. Травна система об'єднує низку органів, які у своїй сукупності забезпечують засвоєння організмом із зовнішнього середовища речовин, необхідних для реалізації його пластичних та енергетичних потреб. Функції травного тракту: 1. Травна: а) механічна і хімічна обробка їжі - подрібнення, зволоження і перетворення її в прості речовини, які здатні всмоктуватися стінкою тракту; б) власне всмоктування поживних речовин; в) видалення неперетравлених речовин; 2. Екскреторна - виділення через стінку травного тракту шкідливих речовин (посилюється при нирковій недостатності); 3. Імунна - захоплення, процесинг і транспорт антигенів з травного тракту з подальшим розвитком імунної реакції; 4. Ендокринна - вироблення гормонів, що володіють локальними і системними ефектами. Складові травної системи: • травну трубку • залози, секрет яких сприяє перетравленню частинок їжі: три пари великих спинних залоз, підшлункову залозу та печінку. Довжина травної трубки у людини складає 8 – 10 метрів, а тривалість процесу травлення 1 – 2 доби. Відділи травної трубки: Передній відділ – органи ротової порожнини, глотка (горло) і стравохід. У ротову порожнину виводиться секрет великих і малих спинних залоз. Основна функція - механічна та початкова хімічна обробка їжі. Середній відділ – шлунок, тонка кишка і частина товстої кишки (до її каудальної частини). У тонку кишку (дванадцятипалу кишку) впадають вивідні протоки печінки та підшлункової залози. Основні функції – хімічна обробка (перетравлювання) їжі, всмоктування поживних речовин та формування калових мас з неперетравлених залишків їжі. Задній відділ – каудальна частина прямої кишки, або відхідник, забезпечує виведення неперетравлених частинок їжі за межі організму. Загальний план будови травної трубки: Стінка травного тракту, як правило, утворена трьома оболонками: внутрішньою - слизовою, середньою - м'язовою і зовнішньою - серозною або адвентиційною.  1. Слизова оболонка складається з таких шарів: а) епітелій - утворює бар'єр з вибірною проникністю на границі зовнішнього середовища (вмісту травної трубки) і внутрішнього середовища організму; забезпечує переварювання і всмоктування поживних речовин, продукує слиз, полегшує просування вмісту трубки і захищає її стінку від самопереварювання та мікроорганізмів; ендокринні клітини в його складі виробляють гормони, що впливають на моторику і активність залоз травного тракту.
На поверхню епітелію виділяються секрети залоз, кінцеві відділи яких розташовані або ендоепітеліально (наприклад, келихоподібні клітини в кишечнику), або екзоепітеліально у власній пластинці слизової оболонки (стравохід, шлунок) і в підслизовій основі (стравохід, дванадцятипала кишка) або за межами травного каналу (печінка, підшлункова залоза). б) власна пластинка - розташовується під епітелієм, відділена від нього базальною мембраною і утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною. Містить кровоносні і лімфатичні судини (особливо розвинені там, де відбувається всмоктування), нервові волокна, лімфоїдну тканину (дифузну або у вигляді вузликів). У власній пластинці слизової оболонки стравоходу та шлунка залягають кінцеві секреторні відділи простих залоз, у тонкій, товстій кишці та мигдаликах - вростання епітелію у власну пластинку формують крипти. Вона утворює вкриті епітелієм випинання - сосочки (в порожнині рота), ворсинки (у тонкій кишці). е) м'язова пластинка (може бути відсутньою) - лежить між власною пластинкою і підслизової основою; зазвичай утворена одним-трьома шарами гладких клітин - внутрішнім циркулярним і зовнішнім поздовжнім. Скорочуючись вона сприяє зміні рельєфу слизової оболонки. г) підслизова основа (може бути відсутньою) - часто описують як самостійну оболонку; утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, містить великі кровоносні судини, а також сплетення кровоносних і лімфатичних судин, підслизові нервові сплетення - зовнішнє (Шабадаша) та внутрішнє (Мейснера) (стравохід, шлунок та кишки), лімфоїдну тканину, кінцеві відділи залоз (в стравоході, дванадцятипалій кишці). Вона забезпечує рухливість слизової оболонки, утворення складок. Наявність підслизової основи забезпечує рухливість слизової оболонки, утворення складок. Рельєф слизової оболонки: • стравохід - утворює глибокі поздовжні складки, які полегшують проходження їжі з ротової порожнини у шлунок; • шлунок – складки, поля і ямки; • тонка кишка – ворсинки і трубчасті заглибини - крипти. Наявність ворсинок і крипт забезпечує збільшення площі контакту слизової оболонки з частинками їжі, що підлягають хімічній обробці. Цим полегшуються процеси травлення, а також усмоктування продуктів ферментативного розщеплення їжі. • товста кишка – ворсинки зникають, крипти та складки полегшують формування і переміщення калових мас. Свою назву слизова оболонка отримала у зв'язку з тим, що поверхня її постійно зволожується слизом, який виділяється залозами. 2. М'язова оболонка утворена зазвичай двома шарами - зовнішнім поздовжнім і внутрішнім циркулярним, між якими розташовується прошарок сполучної тканини, який містить судинне сплетення і міжм'язове нервове сплетення (Ауербаха), яке забезпечує іннервацію м'язової оболонки цих органів. М'язова оболонка переднього відділу травної трубки до середньої третини стравоходу утворена посмугованою м'язовою тканиною, яка у нижніх відділах стравоходу поступово заміщується гладкою. М'язова оболонка середнього відділу травної трубки утворена гладкою м'язовою тканиною. У каудальній частині прямої кишки гладка м'язова тканина доповнюється посмугованою, яка набуває максимального розвитку у складі зовнішнього сфінктера відхідника (задній відділ). Її скорочення, координовані нервовим сплетенням і регульовані локальними гормональними впливами, забезпечує перемішування і просування вмісту травної трубки. 3. Зовнішня оболонка ( серозна або адвентиційна) а) серозна оболонка - вісцеральний листок очеревини - покриває більшу частину органів травного тракту (під діафрагмою, а також весь середній відділ) і забезпечує їх взаємне вільне переміщення в черевній порожнині. Складається з шару пухкої сполучної тканини, в якій розміщені судини і нервові елементи, покритого одношаровим плоским епітелієм - мезотелієм. Пошкодження останнього призводять до формування спайок - локальних зрощень нижчерозташованої сполучної тканини серозної оболонки сусідніх органів. Під серозною оболонкою шлунка і кишки розміщене підсерозне вегетативне нервове сплетення, яке іннервує вісцеральний листок очеревини. б) адвентиційна оболонка вкриває травний канал в його передньому (над діафрагмою) та задньому відділах (в тих ділянках, де вона нерухомо пов'язана з оточуючими органами). Утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною. Велика частина травної трубки покрита серозною оболонкою - вісцеральним листком очеревини. Очеревина складається з сполучнотканинної основи і з мезотелію . У деяких відділах (стравохід , частина прямої кишки) серозна оболонка відсутня . У таких місцях травна трубка покрита зовні адвентіціальной оболонкою, що складається тільки з сполучної тканини. Розвиток: • Ектодерма - Багатошаровий плоский епітелій ротової порожнини, епітелій слинних залоз (ротова ямка) та каудальної частини прямої кишки (анальна ямка) • Кишкова ентодерма – одношаровий епітелій шлунка, тонкої та більшої частини товстої кишки, залозиста паренхіма печінки і підшлункової залози. • Мезенхіма – сполучна тканина власної пластинки слизової оболонки та судини, підслизова основа, гладка мускулатура та зовнішня оболонка травного каналу. • Вісцеральний листок спланхнотома - мезотелій серозної оболонки - вісцерального листка очеревини. Васкуляризація.Стінка травної трубки на всій довжині рясно забезпечена кровоносними і лімфатичними судинами. Артерії утворюють найбільш потужні сплетення в підслизовій основі, які тісно пов'язані з артеріальними сплетеннями, що лежать в власній пластинці слизової оболонки. У тонкій кишці артеріальні сплетення формуються також в м'язовій оболонці. Сітки кровоносних капілярів розташовуються під епітелієм слизової оболонки, навколо залоз, крипт, шлункових ямочок, всередині ворсинок, сосочків язика та в м'язових шарах. Вени також формують сплетення підслизової основи і слизової оболонки. Наявність артеріоловенулярних анастомозів забезпечує регуляцію припливу крові в різні ділянки травного тракту в залежності від фази травлення. Лімфатичні капіляри утворюють сітки під епітелієм, навколо залоз і в м'язовій оболонці. Лімфатичні судини формують сплетення підслизової основи і м'язової оболонки, а іноді і зовнішньої оболонки (стравохід). Найбільші сплетення судин розташовуються в підслизовій основі. Іннервація. Еферентну іннервацію забезпечують ганглії вегетативної нервової системи, розташовані або поза травною трубкою (екстрамуральні симпатичні ганглії), або в її товщі (інтрамуральні парасимпатичні ганглії). До екстрамуральних гангліїв відносяться верхній шийний, зірчастий і інші вузли симпатичного ланцюжка, які іннервують стравохід, ганглії сонячного (чревного) і тазового сплетень, які іннервують шлунок і кишечник, інтрамуральні ганглії міжм'язового (Ауербаха), підслизового (Мейснера) і підсерозного або адвентиційного сплетень. Аксони еферентних нейронів симпатичних і парасимпатичних сплетень іннервують м'язи і залози. Аферентна іннервація здійснюється закінченнями дендритів чутливих нервових клітин у складі інтрамуральних гангліїв, і закінченнями дендритів чутливих клітин спінальних гангліїв. Чутливі нервові закінчення розташовуються в м'язах, епітелії, волокнистій сполучній тканині. Аферентні закінчення в стінці травного каналу можуть бути полівалентними (одночасно іннервувати різні тканини - епітеліальну, м'язову, сполучну, а також кровоносні судини). В епітелії слизової оболонки і залозах всіх відділів травної системи, але особливо в її середньому відділі, є одиночні ендокринні клітини. Ними виділяються біологічно активні речовини - нейротрансмітери і гормони, які здійснюють як місцеву дію, регулюючи функцію залоз і гладких м’язів судин, так і загальний вплив на організм. | |
| Переглядів: 28647 | | |
| Всього коментарів: 0 | |