При внутрішньошкірних ін’єкціях лікарську речовину вводять у товщу шкіри, не доходячи до підшкірної основи.

Застосовують такі ін’єкції при виконанні алергійних проб (виявлення різних природних та штучних алергенів), імунологічних проб на туберкульоз (Манту), бруцельоз (Бюрне), ехінококоз (Каццоні), проб на чутливість до антибіотиків, на приховані набряки або гідрофільність тканин (Мак-Клюра-Олдріча), для місцевого знеболювання (інфільтраційна анестезія шкіри) та для вакцинації.

Використовують найтоншу (діаметром 0,3-0,5 мм) та найкоротшу (завдовжки 1,5-2 см) голку зі зрізом під кутом 40-45°, прецизійний шприц ємкістю 1 мл.

Ін’єкції виконують на згинальній поверхні передпліччя, зовнішній поверхні плеча.
Медсестра, безпосередньо перед ін’єкцією, ще раз миє руки і надягає стерильні гумові рукавички.
Якщо рукавички були надягненими на початку підготовки до ін’єкції, їх потрібно обробити ватним тампоном, змоченим спиртом.

Шкіру на місці ін’єкції двічі протирають спиртом. Мазки необхідно робити в одному напрямку.
Перша оброблена ділянка повинна бути розміром10 X 10 см, а друга (обробляєтся другим ватним тампоном) 5 х 5 см.Необхідно почекати поки висохне спирт.

Голку відносно шкіри ставлять зрізом догори. Шкіру розтягують між пальцями лівої руки. Голку під гострим кутом (приблизно 10⁰) просувають таким чином, щоб її отвір зник у роговому шарі шкіри приблизно на 0,2-0,3 см. Вводять незначну кількість рідини (0,1-0,2 мл) до утворення білявого підвищення - так званої лимонної кірочки. Голку витягують, стерильним ватним тампоном злегка (щоб не витиснути рідину, що знаходиться близько до поверхні) протирають місце ін’єкції.

Проба Манту. Діагностична проба, що виявляє інфікування людини туберкульозними паличками. Щоб виконати цю пробу, у шкіру передпліччя вводять 0,1 мл (що становить 2 туберкулінові одиниці) туберкуліну (інактивованої витяжки із мікобактерій туберкульозу). Після введення туберкуліну, на 2-3-й день утворюється специфічне ущільнення шкіри - папула (припіднята, трохи червона округла ділянка шкіри) На відміну від звичайного почервоніння, папула відрізняється від навколишньої шкіри своєю консистенцією - вона щільніша на дотик. Папула є результатом інфільтрації шкіри лімфоцитами, сенсибілізованими (тобто чутливими) до туберкульозної палички (палички Коха). Чим більше в організмі сенсибілізованих лімфоцитів (тих, що стикались з паличками Коха), тим більше буде інфільтрат (папула).
Розмір папули вимірюють при достатньому освітленні прозорою (для того, щоб було видно максимальний діаметр інфільтрату) лінійкою на 3-й день (через 48-72 год) після введення туберкуліну. Лінійка повинна розташовуватися поперечно до подовжньої осі передпліччя. Вимірюється тільки розмір ущільнення. Позитивною вважається проба Манту за наявності вираженого інфільтрату (папули) діаметром 5 мм і більше.

Проба на переносимість антибіотиків (проба на чутливість до антибіотиків). Для визначення переносимості антибіотиків, тобто індивідуальної реакції організму на їх уведення, а також з метою профілактики ускладнень, які можуть виникнути при їх парентеральному застосуванні, використовують внутрішньошкірну діагностичну пробу.

Щоб виконати цю пробу, у шкіру згинальної поверхні передпліччя вводять 1000 ОД відповідного антибіотика, розведеного в 0,1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду (або лідокаїну чи води для ін’єкцій). При постановці проби використовують 2 шприци. Першим шприцом (частіше на 10,0 мл) розводять антибіотик із розрахунку 100 000 ОД на 1 мл розчинника. Другим шприцом (прецезійним - з ціною поділки ОД мл) набирають з флакона 0,1 мл розведеного антибіотика і добирають 0,9 мл розчинника. Змінюють голку і вводять 0,1 мл розчину антибіотика внутрішньошкірно. Для контролю в інше місце шкіри передпліччя (відступивши на 3-4 см) вводять ізотонічний розчин натрію хлориду (або лідокаїну чи води для ін’єкцій). Результати проби оцінюють через 20 хв. Якщо через 20 хв з’явилась папула (набряк) і почервоніння діаметром більше 1 см, то проба вважається позитивною. Це означає, що уведення даного антибіотика хворому суворо протипоказане. Під час проведення проби медсестра повинна уважно стежити за хворим. У осіб з підвищеною чутливістю до антибіотика (на який проводиться проба) можуть виникнути не тільки місцеві шкірні прояви, а і загальні. Це можуть бути: запаморочення, свербіж шкіри, нудота, блювання, висипка на шкірі.

Проба Мак-Клюра-Олдріна (проба на гідрофільність тканин). Щоб виконати пробу на гідрофільність тканин (приховані набряки), внутрішньошкірно вводять 0,2 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Стежать за терміном розсмоктування папули. При нормальній гідрофільності тканин, відсутності затримки в організмі рідини і набряків розсмоктування папули, що утворилася, відбувається повільно, упродовж 60 хв. У хворих з підвищеною гідрофільністю тканин, а отже, зі схильністю до затримкирідини і утворення набряків розсмоктування папули відбувається швидше - за 40-30-10 хв (залежно від ступеня гідрофільності тканин).