Головна » Статті » Фізіологія » Ендокринна система

Статевий цикл жінки
Менструальний цикл - це проміжок часу від першого дня попередньої до першого дня наступної менструації (кровотечі).

Тривалість циклу складає 21-36 днів. Частіше всього спостерігається 28-денний цикл.

Циклічним змінам підлягають функціональна активність яєчників (яєчниковий цикл), матки (матковий цикл), піхви (піхвовий цикл), рівень гормонів у крові, обмін речовин, температура тіла, основний обмін, функція центральної нервової системи тощо.

Загальноприйнято називати фази циклу за характерними змінами в матці.

Матковий цикл являє собою зміни в слизовій оболонці та її м’язовому шарі і включає наступні фази.
1)    Менструації, посляовуляційна (metaoestrus) лютеїновою (жовтого тіла) ,прегравідна, тобто фази готовності слизової оболонки матки імплантувати запліднену яйцеклітину, якщо запліднення відбудеться.
2)    Секреції, овуляційна (oestrus)
3)    Фаза проліферації, передовуляційна (praeoestrus), фолікулярна
4)    (період спокою (dioestrus)).

Кожен з цих періодів характеризується певними змінами в організмі.

При 28-денному циклі тривалість фаз становить відповідно: 3-5 днів, 8-11 і 13-14 днів. При іншій тривалості циклу міняється тривалість, головним чином, фази проліферації. Фаза секреції, що наступає після овуляції, триває 13-14 днів для всіх із згаданих вище тривалостей циклу (21-36 днів).


Передовуляційний період (проліферація).
У цьому періоді відбувається підготовка організму до вагітності. У багатьох видів тварин із сезонним спарюванням передовуляційний період є також періодом підготовки статевого апарату самок до статевого акту. У них в цей період відбувається тічка і самка допускає самця до здійснення акту спарювання.

У передовуляційний період у жінок спостерігаються такі зміни:
•    матка збільшується в розмірах і стає повнокровною;
•    слизова матки та її залози розростаються;
•    посиюються і частішають перистальтичні скорочення фаллопієвих труб і м'язового шару матки;
•    слизова оболонка піхви розростається і під вагінальним слизом збільшується кількість злущених епітеліальних клітин.

Причиною змін є підвищене виділення фолікулостимулюючого гормону гіпофіза.

У передовуляційний період відбувається дозрівання нових фолікулів і збільшення продукції ними естрогенів. Під їх впливом відбуваються характерні зміни в матці - проліферація, в піхві - розростання слизової оболонки, її розпушення, збільшення кількості епітеліальних клітин з пікнотичним ядром та ороговівших клітин, які мають вигляд плоских лусочок, у шийці матки - збільшення секреції муцину, в молочній залозі - збільшення часточок, в інших органах і системах організму.

Овуляційний період (секреторний).
Цей період починається з моменту розриву граафового пухирця, виходу з нього яйцеклітини і її просування по фаллопієвій трубі в матку. У період проходження яйцеклітини по фаллопієвій трубі відбувається її запліднення. Запліднене яйце, потрапивши в матку, прикріплюється до її слизової оболонки. Статевий цикл на цьому переривається і настає вагітність. Після виходу яйцеклітини на місці зруйнованого граафового пухирця починає розвиватися жовте тіло. Гормоном, утвореним клітинами жовтого тіла, є вже не естроген, а прогестерон. Це, зрозуміло, не означає, що продукція естрогену в яєчниках припинилася: його як і раніше виділяють інші численні дозріваючі фолікули.

Яйцеклітина, що вийшла із зруйнованого граафового пухирця, надходить у фаллопієву трубу. Клітина спрямовується до неї рухами миготливого епітелію, що вистилає фімбрії труби, які нависають над яєчником. Скорочення гладких м'язів труб в цей період посилюються під впливом збільшеної кількості естрогену в крові. Завдяки цьому яйцеклітина у перші години проштовхується по трубі досить швидко. По мірі того, як в яєчнику жовте тіло виділяє все більше прогестерону, перистальтичні скорочення труб стають все рідшими і слабшими, так як прогестерон протидіє стимулюючій дії естрогену на скорочення м'язів труб п матки. У цілому для доведення яйцеклітини по трубі до матки потрібно близько трьох діб. Якщо запліднення яйцеклітини не відбулося, настає післяовуляційний період.

Прогестерон, який виробляється жовтим тілом, є необхідним чинником для імплантації заплідненої яйцеклітини, а пізніше прогестерон секретується плацентою в кількості, яка достатня для збереження і нормального розвитку вагітності. День місячного циклу, коли відбулася овуляція є сприятливим для того, щоб завагітніти. Тобто статевий контакт у цей період може призвести до запліднення яйцеклітини сперматозоїдом. Жінка може визначити (приблизно) день овуляції шляхом спостереження за виділеннями піхви (слизом), базальною температурою (вимірюється у піхві чи анусі або під язиком), часом до наступної менструації, іншими індивідуальними спостереженнями.

Для овуляції характерні:
1) липкий слиз піхви  - вологий період (в інші фази циклу - слиз нелипкий, його мало - сухий період);
2) базальна температура після овуляції (коли вона найнища за весь цикл) підвищується на кілька десятих градуса;
3) овуляція настає за 13-14 днів до наступної менструації.

Під кінець фази секреції вміст естрогенів і прогестерону в крові падає до самого низького рівня, що і є причиною настання менструації - поступового відшарування (десквамації) функціонального шару слизової оболонки матки та виведення його з невеликою кількістю крові через піхву назовні, що є початком наступного циклу.
Післяовуляційний період. У жінок у цей період з'являється менструація. У тварин (за винятком мавп) менструації від сутні. Перший день менструації є першим днем статевого циклу.

Незапліднена яйцеклітина, вступивши в матку, залишається в ній декілька днів живою, а потім гине. Тим часом під впливом прогестерону виділеного передньою часткою гіпофіза рівень гонадотропних гормонів зменшується.
Зниження рівня фолікулостимулюючого гормону гіпофіза призводить до зменшення утворення в яєчниках естрогенів, а отже, зникає фактор, що викликав і підтримував передовуляційні зміни труб, матки і піхви. Зниження рівня лютеїнізуючого гормону гіпофіза викликає атрофію жовтого тіла з його заміною сполучнотканинних рубцем, внаслідок чого припиняється оваріальна продукція прогестерону. Передовуляційні зміни матки, труб і піхви починають зникати.

У цей період у зв'язку зі зменшенням в крові гормонів яєчника наростають тонічні скорочення матки, які відповідають за відторгнення її слизової оболонки. Уривки останньої виходять разом з кров'ю - відбувається менструальна кровотеча, по закінченні якої виникає швидка регенерація слизової оболонки матки.
Після завершення післяовуляційного періоду настає період міжовуляційного спокою, а за ним знову повторюється передовуляційний період нового цикла.
 
Вірогідність запліднення у жінок протягом циклу змінюється. Це зумовлено тим, що яйцеклітина після овуляції здатна до запліднення впродовж кількох годин, але не більше доби. Сперматозоїди, що попали в статеві органи жінки можуть зберігати запліднюючу здатність декілька днів. Ці  особливості яйцеклітини і сперматизоїдів покладені в основу контрацепції - фізіологічний метод. З цієї точки зору дні циклу, в які ймовірність запліднення висока називаються "небезпечним періодом”, а інші дні циклу - "безпечним періодом” циклу. Таким чином, уміння визначати такі періоди циклу можна використовувати як метод контрацепції, а також як метод натурального планування сім’ї.

За клінічних умов важливо вміти визначити (вирахувати) дні менструального циклу, в які висока ймовірність запліднення, та дні, коли запліднення неможливе або мало ймовірне. Як приклад наведемо метод розрахунку за Огіно (Оgino). Для найбільш частої тривалості циклу  (28 днів) "небезпечний період” припадає на 10-18 дні циклу. Дні циклу з 1го по 9-й та з 19-го по 28-й - "безпечний період”. Для найкоротшого за тривалістю циклу (23 дні) "небезпечний період” - з 5-го по 13-й день, для найдовшого циклу (36 днів) - "небезпечний період” з 18-го по 26-й день.

Менструальний цикл регулюється складним нейрогуморальним гіпоталамо-гіпофізарно-гонадним механізмом. Основою такого механізму є гонадостат. Центральну регуляторну ланку в ньому складає гіпоталамус - його преоптична ділянка, де знаходиться центр циклічної секреції гонадотропінів (фолітропіну і лютропіну). У гіпоталамус надходить інформація про гормональний гомеостаз організму жінки і із зовнішнього середовища через сенсорні системи. У сукупності вони здійснюють вплив на секрецію гіпоталамусом гонадоліберинів-нейрогормонів, які стимулюють секрецію аденогіпофізом фолітропіну і лютропіну. З іншого боку секреція цих гонадотропінів залежить від рівня в крові гормонів яєчників - естрогенів і прогестерону, які через механізм зворотного зв’язку впливають на інтенсивність секреції фолітропіну і лютропіну.
У ссавців лютропін викликає утворення жовтого тіла, яке набуває здатності секретувати прогестерон під впливом лактотропіну (лактогенного гормону аденогіпофіза). Слід також відмітити, що для нормального розвитку фолікулів яєчників, продукції ними яйцеклітин, утворення жовтих тіл необхідні і інші чинники (нормальне функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи, паращитовидних залоз тощо).
Категорія: Ендокринна система | Додав: Lolim (14.11.2013)
Переглядів: 7372 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Усі смайли
Подписка:1
Код *: