| Головна » Статті » Фізіологія » Ендокринна система |
Поняття про гормони
| Генералізовані спеціалізовані ефекти гормональної регуляції здійснюються за допомогою особливих хімічних регуляторів внутрішнього середовища – гормонів. Гормонами називають хімічні речовини, що утворюються і виділяються спеціалізованими ендокринними клітинами у внутрішнє середовище організму для регуляції обміну речовин та вегетативних функцій організму, гуморального забезпечення координації й інтеграції процесів життєдіяльності. У широкому розумінні – це біологічно активні речовини й носії інформації, за допомогою яких здійснюється зв’язок між різними клітинами, тканинами й органами. Інформація, що міститься в гормонах, досягає та впізнає свого „адресата” за наявності в ньому рецепторів. Клітини й органи, які мають такі рецептори називаються органами-мішенями. Взаємодія гормону з рецептором веде до зміни функціонального стану клітин чи органа-мішені. Окремі фрагменти молекул гормонів несуть різну функцію: • фрагменти (гаптомери), що забезпечують пошук місця («адреси») дії гормону; • фрагменти, що забезпечують специфічність впливу гормону на клітину (актони); • фрагменти, що регулюють ступінь активності гормону та інші властивості його молекули. Синтез гормонів ендокринними клітинами відбувається безперервно (тонічна секреція), його інтенсивність залежить не тільки від регуляторних сигналів ланок управління, але й від величини секреції. Гормони можуть депонуватися у тих же тканинах, де утворюються. Депонування гормонів ендокринною тканиною може здійснюватися у спеціалізованих гранулах (мозкова речовина надниркових залоз) або у спеціалізованих структурах залози (колоїд фолікулів щитоподібної залози). Гормони транспортуються кров'ю не тільки, у вільному (водорозчинні гормони), але і в зв'язаному з білками плазми крові або її форменими елементами вигляді. Існують білки плазми крові, які вибірково зв'язують певні гормони: γ - глобуліни, альбуміни, трансферон і інші білки, здатні утворювати комплекси з різними гормонами. Активність дії гормону в цьому випадку визначається не тільки концентрацію його в крові, але і швидкістю відщеплення від транспортуючих гормон білків або формених елементів. Функціональною властивістю володіє тільки вільна форма гормону, вона теж приймає участь у механізмах регуляції синтезу та вмісту гормонів в крові. Важливе значення має швидкість поглинання (і руйнування) гормонів клітинами органів і тканин; швидкість руйнування їх печінкою та іншими органами і виведена їх нирками. Для визначення інтенсивності - метаболізму гормонів використовуються час піврозпаду гормонів (Т1/2), тобто час, за який концентрація введеної в кров порція радіоактивного гормону зменшується вдвічі. Величина періоду напіврозпаду (Т1/2) деяких гормонів у здорової людини (узагальнені середні дані)
Усю різноманітність основних функцій гормонів зводять до кількох основних: 1) контроль росту та розвитку організму; 2) підтримання гомеостазу; 3) участь у пристосуванні (адаптації) організму до умов існуваня; 4) забезпечення процесів розмноження; 5) формування поведінки. Отже, гормони є універсальними регуляторами життєдіяльності організму. Така широта функцій обумовлена тим, що гормони є активними учасниками створення належного рівня обміну речовин і енергії. Саме ця функція визначає поліфункціональність гормонів. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Переглядів: 6771 | | | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |