Головна » Статті » Фізіологія » Ендокринна система

Поняття про гормони
Генералізовані спеціалізовані ефекти гормональної регуляції здійснюються за допомогою особливих хімічних регуляторів внутрішнього середовища – гормонів.

Гормонами називають хімічні речовини, що утворюються і виділяються спеціалізованими ендокринними клітинами у внутрішнє середовище організму для регуляції обміну речовин та вегетативних функцій організму, гуморального забезпечення координації й інтеграції процесів життєдіяльності.

У широкому розумінні – це біологічно активні речовини й носії інформації, за допомогою яких здійснюється зв’язок між різними клітинами, тканинами й органами. Інформація, що міститься в гормонах, досягає та впізнає свого „адресата” за наявності в ньому рецепторів. Клітини й органи, які мають такі рецептори називаються органами-мішенями. Взаємодія гормону з рецептором веде до зміни функціонального стану клітин чи органа-мішені.

Окремі фрагменти молекул гормонів несуть різну функцію:
•    фрагменти (гаптомери), що забезпечують пошук місця («адреси») дії гормону;
•    фрагменти, що забезпечують специфічність впливу гормону на клітину (актони);
•    фрагменти, що регулюють ступінь активності гормону та інші властивості його молекули.

Синтез гормонів ендокринними клітинами відбувається безперервно (тонічна секреція), його інтенсивність залежить не тільки від регуляторних сигналів ланок управління, але й від величини секреції.
Гормони можуть депонуватися у тих же тканинах, де утворюються. Депонування гормонів ендокринною тканиною може здійснюватися у спеціалізованих гранулах (мозкова речовина надниркових залоз) або у спеціалізованих структурах залози (колоїд фолікулів щитоподібної залози).

Гормони транспортуються кров'ю не тільки, у вільному (водорозчинні гормони), але і в зв'язаному з білками плазми крові або її форменими елементами вигляді. Існують білки плазми крові, які вибірково зв'язують певні гормони: γ - глобуліни, альбуміни, трансферон і інші білки, здатні утворювати комплекси з різними гормонами.
Активність дії гормону в цьому випадку визначається не тільки концентрацію його в крові, але і швидкістю відщеплення від транспортуючих гормон білків або формених елементів.

Функціональною властивістю володіє тільки вільна форма гормону, вона теж приймає участь у механізмах регуляції синтезу та вмісту гормонів в крові.

Важливе значення має швидкість поглинання (і руйнування) гормонів клітинами органів і тканин; швидкість руйнування їх печінкою та іншими органами і виведена їх нирками.

Для визначення інтенсивності - метаболізму гормонів використовуються час піврозпаду гормонів (Т1/2), тобто час, за який концентрація введеної в кров порція радіоактивного гормону зменшується вдвічі.

Величина періоду напіврозпаду (Т1/2) деяких гормонів у здорової людини (узагальнені середні дані)


ГормонТ1/2ГормонТ1/2
Тироксин4 добиСТГ15-17 хв
Трийодтиронін 45 год ТТГ10-12 »
Кортизол70-90 хвАКТГ10-15 »
Кортикостерон50-60 »Мелатонін 10-25 »
Альдостерон 30-50 »
Інсулін 8-10 »
Тестостерон30-40 »Вазопресин15-20 »
Прогестерон90-105 »Рилізинг фактори2,5 - 5 »
Естрадіол 20-25 »Катехоламіни0,5-2,5 »

Усю різноманітність основних функцій гормонів зводять до кількох основних:
1) контроль росту та розвитку організму;
2) підтримання гомеостазу;
3) участь у пристосуванні (адаптації) організму до умов існуваня;
4) забезпечення процесів розмноження;
5) формування поведінки.

Отже, гормони є універсальними регуляторами життєдіяльності організму. Така широта функцій обумовлена тим, що гормони є активними учасниками створення належного рівня обміну речовин і енергії. Саме ця функція визначає поліфункціональність гормонів.

Категорія: Ендокринна система | Додав: Lolim (02.11.2013)
Переглядів: 5560 | Теги: ендокринна система, фізіологія, гормони | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Усі смайли
Подписка:1
Код *: