| Головна » Статті » Фізіологія » ЦНС |
Живлення мозку і ліквор.
| Кровопостачання мозку Кровопостачання головного мозку забезпечується двома сонними і двома хребетними артеріями, які утворюють віллізієве коло; від останнього відходять артеріальні гілки, що живлять мозкову тканину. Безперервне постачання головного мозку кров'ю - важлива умова для його нормальної діяльності. Ніякі інші клітини так швидко, як нервові клітини, не припиняють своєї діяльності при припиненні або різкому зменшенні кровопостачання; тимчасове знекровлення мозку призводить до непритомного стану. Причиною такої чутливості мозку до кровопостачанню є велика потреба його в кисні і в поживних речовинах, зокрема в глюкозі. При посиленій роботі кори великих півкуль головного мозку збільшується її кровопостачання внаслідок розширення мозкових судин. Це відбувається, зокрема, при вирішенні арифметичних завдань, читанні і т. п. Такі спостереження були проведені над людьми, у яких в результаті перенесеної травми був отвір в кістках черепа, крізь який можна було реєструвати пульсацію мозку і його кровонаповнення. Це ж спостерігали за допомогою сучасних електронних приладів (реоплетізмографія та ін), що дозволяють досліджувати кровообіг мозку без пошкодження черепа. Ліквор Всередині мозку і під його оболонками є великі простори, заповнені так званої черепно - і спинномозковою рідиною, або ліквором (liquor cerebrospinalis). Ліквор заповнює мозкові шлуночки, центральний канал спинного мозку і підпавутинний простір (cisterna subarachnoidalis) як головного, так і спинного мозку. Шлуночковий і підпавутинний ліквор сполучаються між собою за допомогою непарного foramen Luschka і парних foramina Magendie, розташованих в області довгастого мозку. Кількість ліквору у людини одно 120-150 мл , причому більша частина його припадає на підпавутинний простір і лише 20-40 мл міститься в шлуночках. Ліквор прозорий і безбарвний. Питома вага його 1,005-1,007, реакція слабо лужна; pH близький до pH крові (7,4). У лікворі міститься дуже невелика кількість клітин - лімфоцитів (в 1 мм 3 їх знаходиться від 1 до 5). Ліквор за своїм складом відрізняється від крові і лімфи меншим вмістом білків (білків в крові міститься близько 7-8%, в лімфі - 0,3-0,5%, а в лікворі - тільки 0,02 %). Зміст неорганічних солей в лікворі приблизно таке ж, як і в крові. У лікворі відсутні ферменти та імунні тіла. Ряд даних говорить про те, що утворення ліквору відбувається в результаті активної секреції клітин, що вистилають судинне сплетіння шлуночків. Так як кількість ліквору більш-менш постійна, а утворення його відбувається безперервно, то, повинне бути постійним і його всмоктування. Ліквор всмоктується частково в лімфатичну, але головним чином у венозну систему з підпавутинного простору. Вважається, що в цьому відіграють роль так звані пахіонні грануляції. Ліквор є своєрідним внутрішнім середовищем мозку, що підтримує його сольовий склад і осмотичний тиск. Крім того, ліквор є гідравлічною подушкою мозку, що створює надійний механічний захист нервових клітин. Порушення циркуляції ліквору веде до розладів діяльності центральної нервової системи. Значення ліквору полягає в тому, що він певною мірою є живильним середовищем мозку. На це вказує великий вміст цукру в лікворі шлуночків (де ліквор утворюється) порівняно з ліквором у підпавутинному простору (де він всмоктується). Значення ліквору полягає ще і в тому, що завдяки ньому видаляються з мозку і надходять у кров продукти розпаду, що утворюються в процесі обміну речовин тканин мозку. | |
| Переглядів: 6271 | | |
| Всього коментарів: 0 | |