Головна » Статті » Фізіологія » ЦНС

Стереотаксичний метод

Стереотаксичний метод, стереотаксис - комплекс прийомів і розрахунків, що дозволяють по зовнішньочерепним і внутрішньомозковим орієнтирам з великою точністю вводити тонкий інструмент (канюлю, електрод) в глибокі структури головного або спинного мозку з науковими, лікувальними або профілактичними цілями. Операції на мозку стереотаксичним методом проводяться з використанням спеціальних апаратів, що напрямляють хірургічний інструмент в заздалегідь розраховану точку глибоких структур мозку. Перший стереотаксичний апарат був створений в 1889 професором Московського університету Д. Н. Зерновим.

Сучасні стереотаксичні апарати розрізняються складністю конструкції, способами фіксації до кісток черепа, різними системами координат, але зберігають основний принцип стереотаксії - зіставлення умовної координатної системи мозку з координатною системою стереотаксичного приладу.



Внутрішньомозковими орієнтирами, що дозволяють визначати просторову локалізацію глибоко розташованих структур мозку, служать точки поблизу мозкових шлуночків. Введення повітря або контрастних препаратів робить їх видимими на рентгенівських знімках голови і дає можливість розрахувати координати шуканої структури.

Інформація для розрахунків міститься в спеціальних стереотаксичних атласах (анатомічні атласи мозку людини, що відображають топографічні співвідношення підкіркових структур і черепа), в яких представлені фотографії зрізів «стандартного» мозку, зроблені в трьох площинах. Відповідні кути корекції напрямку канюлі переносять на транспортири стереотаксичного апарату і вводять канюлю в задану точку мозку. Контролюють потрапляння приладу в цю точку за допомогою електронно - оптичного перетворювача (ЕОП), на екрані якого фіксуються всі етапи операції. При стереотаксичних операціях використовують різні методи руйнування (деструкції) підкіркових структур: анодний електроліз (вплив постійним струмом), високочастотну електрокоагуляцію, введення в мозок радіоактивних ізотопів, локальне заморожування рідким азотом. Для локального заморожування підкіркових структур створена спеціальна апаратура.

Стереотаксичний метод дослідження глибоких структур мозку. 

Стереотаксична методика широко застосовується в сучасній нейрофізіології (у нейрофізіологічних експериментах на тваринах) для вивчення функцій різних глибинних структур мозку. Через введені електроди можна реєструвати біоелектричну активність мозку (наприклад, за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ), викликаних потенціалів (ВП)), подразнювати або руйнувати його структури. За допомогою введених канюль можна вводити хімічні речовини до різних структур мозку і в його шлуночки.

Ця методика допомогла визначити локалізацію багатьох нервових центрів і вивчати їх функції , зрозуміти принцип діяльності мозку як єдиного цілого.

Стереотаксія все ширше застосовується в нейрохірургії для лікування ряду важких захворювань центральної нервової системи людини: паркінсонізму, м'язової дистонії, атетоза, хореоатетоза, хореї Хантінгтона, спастичної кривошиї, розсіяного склерозу, важких больових синдромів, епілепсії, деяких видів пухлин мозку (в т. ч. пухлин гіпофіза) та інщ., при яких інші методи лікування малоефективні. Стереотаксичні операції, крім практичного лікувального значення, представляють унікальну можливість вивчення фізіології підкірково - стовбурових відділів мозку і стають одним з основних методів вивчення його функцій.

Категорія: ЦНС | Додав: Lolim (19.10.2013)
Переглядів: 4192 | Теги: фізіологія, ЦНС, стеротксичний метод | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Усі смайли
Подписка:1
Код *: