Такий всеосяжний контроль нейронного апарату спинного мозку супраспінальними структурами забезпечує значну залежність спінальних функцій від вище розташованих центрів. Тому часткові і тим більше повні перерізання спинного мозку викликають різкі порушення діяльності спінальних сегментів каудальніше місця перерізання (спінальний шок), в першу чергу через припинення зв'язків з головним мозком.

При односторонніх ураженнях спинного мозку, що виникають у результаті травми або різного роду захворювань (пухлина, розсіяний склероз і т. д.), розвивається складний симптомокомплекс, відомий під назвою синдром Броун - Секара. На стороні ураження розвиваються параліч, розлад м'язової і больової чутливості, судинорухові порушення. На протилежній стороні довільні рухи зберігаються, але больова і температурна чутливість зникає при збереженні м'язової чутливості. Тактильна чутливість дещо зменшується, але не зникає на обох сторонах.

Відновлення рефлекторної діяльності розвивається поступово і тим повільніше, чим вище організація нервової системи. Найбільш виражені явища спінального шоку у людини. Раніше всього відновлюється робота двонейронної рефлекторної дуги - рефлекси розтягування, потім рефлекс згинання кінцівки у відповідь на болюче подразнення. Рефлекторне опорожнення сечового міхура і судинні рефлекси відновлюються пізніше. Спостерігається значна генералізація спінальних рефлексів внаслідок ослаблення координації між різними спінальними центрами.