Головна » Статті » Фізіологія » ЦНС

Явище індукції (одночасної та послідовної)

Індукція (від лат. Inductio - спонукання , наведення), у фізіології, термін, використовуваний для позначення збуджуючих і гальмуючих взаємовпливів нервових центрів. Явище індукції характерне для всіх відділів нервової системи.

Явище виражається в тому, що гальмування в групі нервових клітин викликає ( індукує ) збудження (позитивна індукція), і навпаки, первинно викликаний процес збудження індукує гальмування (негативна індукція).

Як позитивна, так і негативна індукція можуть мати дві форми:

1) одночасну (симультанну) - збудження в одній ділянці індукує і підсилює одночасне гальмування в навколишніх ділянках, а осередок гальмування індукує процес збудження;

2) послідовну (сукцессивну), при якій зміна відносин протікає в часі - збудження в точці його розвитку змінюється гальмуванням після припинення дії подразника, і навпаки.

Ступінь вираженості та тривалість індукції залежать від сили збудження або гальмування, від відстані фокусу первинної активності до пункту, що індукується та інших умов.

Явище індукції характерно для всіх відділів нервової системи. Воно обмежує поширення (іррадіацію) нервових процесів і сприяє їх концентрації.

Приклад негативної індукції: сильне подразнення слухового центру (різкий дзвінок) викликає гальмування в інших нервових центрах, наприклад у харчовому, що виражається в припиненні слиновиділення .

Категорія: ЦНС | Додав: Lolim (11.10.2013)
Переглядів: 5449 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
e border="0" width="100%" cellspacing="1" cellpadding="2" class="commTable">
Имя *: Email:
Подписка:1 Код *: