| Головна » Статті » Догляд за хворими » Педіатрія |
Основні види клізм, що їх застосовують у педіатричній практиці, методика і правила їх постановки у дітей різного віку
| Клізма — уведення рідини в пряму кишку для лікування чи діагностики. У стаціонарі усі види клізм виконують за призначенням лікаря. У педіатричній практиці клізми застосовують для очищення кишок (очисні), уведення лікарських речовин (лікувальні), промивання кишок (сифонні). Показанням до застосування клізм є закрепи, гострі отруєння, інфекційні захворювання кишок. Очисні та сифонні клізми призначають перед інструментальними дослідженнями. оперативними втручаннями. Лікувальні клізми призначають для введення медикаментозних препаратів загального та місцевого призначення, зниження температури тіла та ін. Протипоказанням до застосування клізм є гострі запальні процеси прямої кишки та відхідника, шлунково-кишкова кровотеча, випадіння прямої кишки, онкологічні захворювання прямої кишки тощо. Методика і правила постановки клізм. Залежно від віку дитини та виду клізм методика і правила їх постановки різняться. Очисні клізми. Перед постановкою клізми приготувати гумовий балончик з твердим або м'яким наконечником, ємкість з водою відповідної температури, клейонку, вазелін, пелюшку, ємкість із дезінфекційним розчином для обробки поверхні й використаних засобів. Залежно від віку дитини використовують балони різного об’єму, у дітей старшого віку — кухоль Есмарха. Методика постановки, наповнити балончик (кухоль Есмарха) водою, перевірити, чи не залишилося в ньому повітря; змастити наконечник вазеліном або спеціальною дитячою олією. На сповивальний стіл, кушетку або ліжко постелити клейонку і накрити її пелюшкою. Покласти дитину грудного віку — на спину, старшу за 1 рік — на лівий бік з підведеними до живота ногами. Лівою рукою розвести дитині сідниці. а правою обережно увести наконечник у пряму кишку: дітям раннього віку на 3—5 см, а дітям старшого віку на глибину 6—8 см. Спочатку вводять у напрямку до пупка, потім — паралельно куприку. Дитині грудного віку підняти ніжки догори, повільно стискуючи гумовий балончик, увести рідину. Виводити наконечник із прямої кишки слід не розтискуючи пальців, а після цього стиснути сідниці на декілька хвилин. Кількість рідини для постановки очисної клізми: дітям від 0 до 2 міс. — З0 мл: від 3 до 6 міс. — 50—80 мл; від 6 міс, до 1 року — 100 мл; після 1 року — за формулою: 100 + 100 х (n— 1), де n — кількість років дитині. Температуру води визначають відповідно до віку дитини. У період новонародженості температура води для клізми повинна бути З0 — 31°С. у першому півріччі — 27—28°С; до 1 року — 26—25 °С, у старшому віці — 20—22 °С. Після постановки клізми слід обов’язково дочекатися дефекації і оглянути випорожнення. Сифонні клізми ставлять для очищення кишок, якщо звичайна очисна клізма не дала ефекту, а також, якшо виникла підозра на кишкову непрохідність. Вони показані дітям переважно старшого віку за необхідності видалення всіх калових мас або шкідливих продуктів, що потрапили у кишки внаслідок отруєння рослинними, хімічними або іншими речовинами. Сифонні клізми протипоказані при апендициті, перитоніті, шлунково- кишкових кровотечах, захворюваннях прямої кишки, у перші дні після операції на органах черевної порожнини. Методика постановки, через гумову трубку діаметром 0,8—1 мм і завдовжки до 1,5 м (на одному кінці трубки лійка, на другому — наконечник) у декілька прийомів у пряму кишку вводять від 5 до 10 л чистої води або дезінфекційного розчину калію перманганату, натрію гідрокарбонату. Кінець трубки з наконечником змащують вазеліном і вводять через відхідник на глибину 15—20 см залежно від віку дитини. Лійку заповнюють водою і піднімають на висоту 50—60 см над ліжком, потім опускають до рівня сідниць дитини, не видаляючи гумову трубку з прямої кишки. При цьому вода з каловими масами потрапляє до лійки і виливається в таз. Цю процедуру повторюють декілька разів до появи чистої води. Гумову трубку залишають ще на 15—20 хв для повного спорожнення кишок від рідини та газів. Потім її обережно виймають, усю систему миють, дезінфікують і кип’ятять. Уведену рідину слід своєчасно евакуювати з кишок дитини, щоб уникнути ускладнень, зокрема калової інтоксикації. Вона може виникати при непрохідності кишок. Постановку сифонної клізми слід проводити під безпосереднім спостеріганням лікаря. Лікувальні клізми призначає лікар. Вони бувають місцевої (при запальних про¬цесах у товстій кишці) та загальної дії (застосовують, коли неможливо увести ліки через рот). Через пряму кишку ліки всмоктуються швидко і потрапляють у кров, минаючи печінку. Об'єм ліків залежить від віку дитини і приблизно становить: для дітей 1-го року — 10—15 мл, перших 5 років — 20—25 мл, від 5 до 10 років — до 50 мл, старших дітей — до 75 мл. Перед постановкою лікувальної клізми необхідно поставити очисну, але іноді можна поставити одразу після дефекації. Інтервал між очисною та лікувальною клізмами має становити не менше 30—40 хв. Для ліпшого всмоктування ліків і запобігання проносному ефекту температура розчину, який уводять, повинна бути 38—39 °С. В умовах стаціонару лікувальні клізми ставлять за допомогою м'якого катетера, який уводять у пряму кишку, і шприца з лікарською речовиною. Глибина введення: у дітей грудного віку — 7—8 см, віком від 1 до 3 років — 8 — 10 см, від 3 до 7 років — 10—12 см, шкільного віку — до 15—20 см. Розраховуючи дозу лікарського засобу, слід ураховувати кількість рідини, що залишиться в катетері. Уведення повинно бути дуже повільним. | |
| Переглядів: 26121 | |
| Всього коментарів: 0 | |