Головна » Статті » Біохімія » Обмін речовин |
Макроергічні сполуки. Шляхи синтезу АТФ в клітинах: субстрат не та окисне фосфорилювання
Макроергічні сполуки - це біомолекули, що мають зв’язки, стандартна вільна енергія гідролізу яких складає -15 -5 ккал/моль. Такі зв’язки називаються макроергічними і позначаються символом ~ (тильда). Існують макроергічні сполуки з такими макроергічними зв’язками: 1) фосфоангідридним (АТФ (ΔG°=-7,3-6,6 ккал/моль); ЦТФ, ГТФ, УТФ, цАМФ (ΔG°=-11,9 ккал/моль); 2) фосфогуанідиновим (креатинфосфат (ΔG°=-10,3 ккал/моль); 3) енолфосфатним (фосфоенолпіруват (ΔG° 14,8 ккал моль), 4) тіоефірним (ацетил-КоА (ΔG°-7,7 ккал/моль), сукциніл-КоА тощо. Основною макроергічною сполукою живих організмів є молекула АТФ, яка містить два макроергічні зв’язки. Макроергічні сполуки утворюються в реакціях катаболізму, а енергія гідролізу їх макроергічних зв’язків використовується для синтезу нових сполук (жирні кислоти, холестерин, глікоген, фосфоліпіди тощо), або безпосередньо АТФ (фосфоенолпіруват, 1,3-дифосфогліцерат креатинфосфат). Такий шлях синтезу АТФ за рахунок енергії макроергічних сполук називається субстратным фосфорилуванням Основним шляхом утворення АТФ у тваринних організмах є окислювальне фосфорилування, яке відбувається в мітохондріях. Вивільнення хімічної енергії відбувається за умов гідролізу АТФ та АДФ або переносу макроергічних фосфатних груп на інші акцептори: Зворотне перетворення АДФ в АТФ за участю неорганічного фосфату (ФН), тобто фосфорилювання АДФ до АТФ вимагає відповідних витрат хімічної енергії: Відповідно до цих енергетичних закономірностей, циклічні перетворення АТФ в АДФ зв’язують процеси, що генерують ~ Ф, з процесами, що споживають ~ Ф. Таким чином, у всіх біологічних системах АТФ є основною сполукою, яка передає енергію від екзергонічних до ендергонічних процесів (біохімічних реакцій та фізіологічних функцій). Схема спряження екзергонічних (А—В) з ендергонічними (С—D) реакціями через систему АТФ — АДФ подана на рис. | |
Переглядів: 31971 | |
Всього коментарів: 0 | |