| Головна » Статті » Біохімія » Обмін речовин |
Анаплеротичні й амфіболічні реакції
| Анаплеротичні реакції — реакції клітинного метаболізму, що підвищують концентрацію субстратів трикарбонового циклу, утворюючи їх з інтермедіатів інших метаболічних шляхів (зокрема, амінокислот, пірувату). Активуючи ЦТК, анаплеротичні реакції сприяють посиленню інтенсивності катаболічних процесів в організмі. Утворення субстратів ЦТК в анаплеротичних реакціях: 1) Перетворення амінокислот на дикарбонові кислоти — субстрати ЦТК: • утворення α-кетоглутарату в реакціях трансамінування; • утворення оксалоацетату в реакціях трансамінування; • утворення α-кетоглутарату в глутаматдегідрогеназній реакції; • утворення сукциніл-КоА з ізолейцину, валіну, метіоніну, треоніну 2) Утворення оксалоацетату з пірувату в піруваткарбоксилазній реакції: Піруват + CO2+ АТФ ->Оксалоацетат + АДФ + Фн Коферментом піруваткарбоксилази є біотин (вітамін H), що в ході реакції зворотно акцептує СО2, утворюючи N-карбоксибіотин. Піруваткарбоксилаза — алостеричний фермент, позитивним модулятором якого є ацетил-КоА. За умов низької внутрішньоклітинної концентрації ацетил-КоА активність ферменту і, відповідно, швидкість піруваткарбоксилазної реакції низькі. Накопичення ацетил-КоА, що спостерігається при активації катаболічних процесів, стимулює через утворення оксалоацетату інтенсивність ЦТК і активність окислення його головного субстрату — ацетил-КоА. Утворення оксалоацетату з пірувату під дією піруваткарбоксилази є найваж¬ливішою анаплеротичною реакцією в клітинах печінки та нирок. 3) Утворення оксалоацетату з фосфоенолпірувату: Реакція каталізується фосфоенолпіруваткарбоксикіназою. При цьому відбува¬ється утворення макроергічного нуклеозидтрифосфату ГТФ за рахунок розщеплення високоенергетичного зв’язку в молекулі фосфоенолпіруват — метаболіту гліколізу. Фосфоенолпіруваткарбоксикіназна реакція є анаплеротичною реакцією ЦТК, що має місце в міокарді та інших м’язових тканинах. Ця ж реакція, за умов її перебігу у зворотному напрямку, використовується в процесі синтезу глюкози. Амфіболічні реакції — реакції, що застосовують субстрати ЦТК для утворення інтермедіатів, необхідних для біосинтетичних процесів: Фосфоенолпіруват + CO2 + ГДФ -> Оксалоацетат + ГТФ 1) у ролі амфіболічних можуть виступати реакції, обернені для розглянутих вище перетворень амінокислот — в цьому разі дикарбонові кислоти, що утворюються в ЦТК, стимулюють процеси білкового синтезу; 2) важливою реакцією синтезу глюкози (глюконеогенезу) є утворення фосфоенолпірувату з оксалоацетату та ГТФ, тобто фосфоенолпіруваткарбоксикіназна реакція за умов її перебігу в напрямку, зворотному для розглянутого вище анаплеротичного процесу. | |
| Переглядів: 9028 | | |
| Всього коментарів: 0 | |