Головна » Статті » Анатомія » ЦНС

Мозочок
Мозочок (cerebellum) є похідним ромбоподібного мозку і розвивається у зв’язку з рецепторами гравітації. Мозочок є в усіх хребетних, хоч розвинутий він далеко не однаково навіть у представників одного і того самого класу тварин (це обумовлено характером рухів тварини; чим вони складніші, тим краще розвинутий мозочок).

Мозочок вперше з’являється у круглоротих (міноги) у вигляді поперечної пластинки. У нижчих хребет­них (риби) відокремлюються парні вушкоподібні частини (archicerebellum) і непарне тіло (paleocerebellum), яке відповідає черв’яку. Півкулі мозочка з’являються тільки у ссавців (neocerebellum). Таким чином, мозочок у процесі розвитку пройшов три стадії відповідно до зміни засобів пересування тварин.

Мозочок людини становить найбільший відділ ромбоподібного мозку, який заповнює більшу частину задньої черепної ямки. Зверху до мозочка прилягають потиличні частки великого мозку, які відокремлені від мозочка поперечною щілиною великого мозку (fissura transversa cerebri). На нижній, поверхні мозочка є широке поглиблення - долинка мозочка (vallecula cerebelli), до якої прилягає дорсальна поверхня довгастого мозку.

Мозочок поділяють на тіло мозочка та клаптико - вузликову частку, межею між якими є задньобічна щілина мозочка (fissura posterolateralis).

Тіло мозочка (corpus cerebelli) складається 8 двох півкуль та черв’яка, розташованого між ними. Три пари мозочкових ніжок (які належать довгастому мозку і мосту) зв’язують мозочок з іншими відділами головного мозку.

Поверхня мозочка вкрита шаром сірої речовини, яка складає кору мозочка (cortex cerebelli) і утворює вузькі звивини - листки мозочка (folia cerebelli), відокремлені одна від одної щілинами мозочка (fissurae сеrebelli). Глибокі щілини поділяють мозочок на часточки (lobuli cerebelli). Серед них слід виділити найбільш ізольовану маленьку часточку — клаптик (flocculus), а також зв’язану з клаптиком частину - вузлик (nodulus). Focculus з’єднаний з nodulus за допомогою тоненької смужки - ніжок клаптика (pedunculi flocculi), які присередньо переходять у тоненьку півмісяцеву пластинку - нижній мозковий парус (velum medidlare inferius). Flocculus, nodulus і pedunculi flocculi разом становлять клаптико-вузликову частку (lobus flocculonodularis..

Щілини тіла мозочка йдуть не перериваючись через півкулі і черв’як, тому кожній часточці черв'яка відповідає пара часточок півкуль.

Найбільша частка мозочка, lobus posterior, відокремлена від меншої передньої частки (lobus anterior cerebelli) за допомогою першої щілини (fissura ргіmа).

До складу передньої частки мозочка входять :

1)  часточки черв’яка - язичок мозочка (lingula cerebelli), центральна часточка (lobulus centralis); вершина (culmen);
2)  часточки півкуль - крило центральної часточки (ala lobuli centralis); передня чотирикутна часточка (lobulus quadrangularis anterior).

До складу задньої частки мозочка входять:

1) часточки черв’яка - схил (declive); листок черв’яка (folium vermis); горб (tuber); піраміда (ругаmis); язичок (uvula);
2) часточки півкуль - задня чотирикутна або проста часточка (lobules quadrangularis posterior s. simplex); верхня півмісяцева часточка (lobulus semilunaris superior); нижня півмісяцева часточка (lobulus semilunaris inferior); присередня або тонка часточка (lobulus paramedianus s.gracilis);двочеревна часточка (lobulus biventer); мигдалик мозочка (tonsilla cerebelli).

Lobus flocculo-nodularis належить до філогенетично стародавнього мозочка (archicerebellum).Archicerebellum функціонально пов’язаний з присінковими ядрами (nuclei vestibulares) VIII пари черепних yервів (за допомогою fibrae vestibulocerebellares), тому ще має іншу назву - присінкомозочок (vestibulocerebellum). Стародавній мозочок забезпечує рівновагу тіла людини.

До давнього мозочка (paleocerebellum) належить передня частка мозочка. Paleocerebellum одержує волокна пропріоцептивної чутливості від спинномозково-мозочкових шляхів, тому ще має іншу назву - спинномозкомозочок (spinocerebellum). Давній мозочок підтримує тонус м’язів, враховує сили гравітації та інерції.

Більшу частину нового мозочка (neocerebellum) складає задня частка мозочка. До неї йдуть мосто-мозочкові волокна від ядер моста, тому новий мозочок ще має іншу назву - мостомозочок (pontocerebellum).

Новий мозочок забезпечує тонку синхронізацію м'язово тонусу при вольових рухах.

Сіра речовина, що розміщена на поверхні мозочка, утворює шар мозочок кори (cortex cerebelli) завтовшки біля 10 мм. Своєрідне розташування сірої та білої речовини на зрізах мозочка дістало назву дерево життя, arbor vitae (cerebelli). Стародавні ботаніки називали Thujam occidentalem за її вічнозелений вигляд Arbour vitae. Схожість площини розрізу мозочка з зубчастич листям цього дерева призвела до появи такої самої назви в анатомії.

У товщі тіла мозочка розташовані скупчення сірої речовини у вигляді ядер мозочка (nuclei cerebelli). Філогенетично наймолодшим є зубчасте ядро (nucleus dentatus). Спереду від зубчастого ядра розташоване коркоподібне ядро (nucleus emboliformis) — закриває ворота зубчастого ядра (hilum nuclei dentati), як корок отвір пляшки. Присередньо містяться кулясте ядро (nucleus globosus) і ядро вершини (nucleus fastigii). Від ядра вершини в бічний канатик спинного мозку прямує вершинно-спинномозковий шлях (tractus fastigiospinalis).

Мозочок за допомогою мозочкових ніжок (pedunculi cerebellares) з’єднується з іншими відділами головного мозку.

Верхня мозочкова ніжка (pedunculus cerebellaris superior) з’єднує мозочок з середнім мозком. Ця ніжка містить волокна:

1)  що йдуть до середнього мозку (зубчасто-червоноядерні);
2)  що йдуть до проміжного мозку (зубчасто-таламічний шлях);
3)  що йдуть від спинного мозку (передній спинномозково-мозочковий шлях). Волокна останнього перехрещуються у верхньому мозковому парусі, що натягнений між верхніми мозочковими ніжками.

Середня маточкова ніжка (pedunculus cerebellaris medius) містить кірково-мосто-мозочкові шляхи і сполучає кору півкуль великого мозку через міст з мозочком.

Нижня мозочком ніжка (pedunculus cerebellaris inferior) зв’язує мозочок з довгастим мозком. Ця ніжка містить волокна:

1)  що йдуть від довгастого мозку (оливо-мозочковий шлях та передні і задні зовнішні дугоподібні волокна);
2)  що йдуть від спинного ї довгастого мозку (задній спинномозково-мозочковий шлях і клино- мозочкові волокна від nucleus cuneatus accessorius довгастого мозку, які приєднуються до нього);
3)  що йдуть від присінкових (вестибулярних) ядер і закінчуються в клаптико-вузликовій частці (пов’язаній з ядром вершини);
4)  що йдуть від ретикулярної формації стовбура мозку.

У складі нижньої ніжки мозочка також проходить еферентний шлях fasciculus fastigiovestibularis, що йде до присінкових ядер і утворює еферентну ланку присінково-мозочкового модулюючого кільця зворотного зв’язку. За допомогою цього шляху мозочок впливає на рухову активність спинного мозку через присінково-спинномозкові шляхи та присередній поздовжній пучок.

За сучасними уявленнями pedunculus cerebellaris inferior складається з двох функціонально і структурно окремих частин мотузкового тіла та білямотузкового тіла. Мотузкове тіло (corpus restiforme) розташоване на дорсолатеральній частині довгастого мозку і містить різноманітні мозочкові аферентні волокна. Білямотузкове тіло (corpus juxtarestiformis) з’єднується з corpus restiforme на вході до мозочка і містить тільки сполучні ланки між присінковими ядрами, корою мозочка і ядром вершини.
Категорія: ЦНС | Додав: Lolim (16.10.2013)
Переглядів: 3039 | Теги: ЦНС, мозочок, Анатомія | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Усі смайли
Подписка:1
Код *: