| Головна » Статті |
| Всього матеріалів в каталозі: 86 Показано матеріалів: 61-80 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 » |
|
Задній мозок виконує складні й різноманітні функції, багато з яких є життєво важливими для організму. Рефлекторні соматичні реакції спрямовані на підтримку пози, на забезпечення сприйняття, обробки і проковтування їжі. |
|
Ретикулярна формація (лат. rete - сітка ) є сукупністю клітин, клітинних
скупчень і нервових волокон, розташованих на всьому протязі стовбура
мозку ( довгастий мозок, міст, середній і проміжний мозок) і в
центральних відділах спинного мозку. Ретикулярна формація отримує
інформацію від усіх органів відчуттів, внутрішніх та інших органів,
оцінює її, фільтрує і передає в лімбічну систему і кору великого мозку. |
|
|
|
Спінальний шок - тимчасове зникнення усіх спінальних рефлексів. Тривалість залежить від філогентичного розвитку ЦНС. |
|
Супраспінальні центри за допомогою низхідних шляхів контролюють
активність всіх основних нервових елементів спинного мозку:
мотонейронів, вставних нейронів, нейронів висхідних систем, первинних
аферентних волокон. |
|
В основі рухової діяльності людини лежать 2 форми механічної реакції м'язових волокон: 1) їх фазне (тетанічне) скорочення; 2) тривале тонічне напруження. |
|
У спинному мозку
замикається величезна кількість рефлекторних дуг, за допомогою яких
регулюються як соматичні, так і вегетативні функції організму. |
|
Аксони клітин спинномозкових вузлів встановлюють синаптичні зв'язки з
нейронами заднього рогу. Сюди надходить аферентні сигнали від різних
рецепторів, а саме: • дотикових рецепторів шкіри, що сприймають різні характеристики подразників; • больових рецепторів; • хеморецепторів; • пропріорецепторів; • від розташованих у внутрішніх органах різних інтерорецепторів. |
|
Позні рефлекси Статичні рефлекси виникають при зміні положення тіла або його частин у просторі. При рухах голови або згинанні шиї включається ряд рефлекторних механізмів. Статокінетичні рефлекси Статокінетичні рефлекси компенсують відхилення тіла при прискореннях або уповільненнях прямолінійного руху, а також при обертанні. |
|
Поза - положення, прийняте людським тілом, положення тіла, голови і кінцівок по відношенню один до одного. |
|
Цикл трикарбонових кислот (цикл лимонної кислоти, цикл Кребса) —
циклічна послідовність ферментативних реакцій, у результаті яких
ацетил-КоА (CH3-CO~S-KoA) — продукт катаболізму основних видів
метаболічного палива (вуглеводів, жирів, амінокислот), окислюється до
двоокису вуглецю з утворенням атомів водню, які використовуються для
відновлення первинних акцепторів дихального ланцюга мітохондрій —
нікотинамідних або флавінових коферментів. |
|
Анаплеротичні реакції — реакції клітинного метаболізму, що підвищують концентрацію субстратів трикарбонового циклу, утворюючи їх з інтермедіатів інших метаболічних шляхів. Амфіболічні реакції — реакції, що застосовують субстрати ЦТК для утворення інтермедіатів, необхідних для біосинтетичних процесів. |
|
У результаті окислювального декарбоксилювання пірувату процесу утворюється ацетилкоензим А — основний
субстрат окислення в циклі трикарбонових кислот — та відновлена форма
НАД+. |
|
У ферментативному розщепленні складних біоорганічних сполук в організмі
виділяють три основних стадії (етапи), що є загальними для катаболізму
різних біомолекул. |
|
Макроергічні сполуки - це біомолекули, що мають зв’язки, стандартна
вільна енергія гідролізу яких складає -15 -5 ккал/моль. Такі зв’язки
називаються макроергічними і позначаються символом ~ (тильда). Існують
макроергічні сполуки з такими макроергічними зв’язками: |
|
Обмін речовин (метаболізм) — сукупність біохімічних реакцій
перетворення хімічних сполук (метаболітів), що відбуваються в живих організмах.
Постійний обмін речовинами та енергією з навколишнім середовищем є головною
ознакою живої клітини, що визначає її термодинамічно стаціонарний стан та
протидіє зростанню ентропії в будь-якій біологічній системі. |
|
Гальмування - особливий нервовий процес, який зумовлюється збудженням і зовнішньо проявляється пригніченням іншого збудження та в послабленні або повній відсутності відповідної реакції на подразнення. Воно здатне активно поширюватися нервовою клітиною і її відростками. |
|
Центральне гальмування розподіляється за
локалізацією на пре- та постсинаптичне; за характером поляризації (зарядом
мембрани) - на гіпер- та деполяризаційне; за будовою гальмівних нейронних
ланцюгів - на реципрокне, або поєднане, зворотне та латеральне. |
|
Центральне
гальмування - активний нервовий процес, що виникає в ЦНС і призводить до
придушення або попередження збудження. Воно відкрито в 1863 р. Сеченовим. |
|
Індукція (від
лат. Inductio - спонукання , наведення), у фізіології, термін, використовуваний
для позначення збуджуючих і гальмуючих взаємовпливів нервових центрів. Явище
індукції характерне для всіх відділів нервової системи. |