Головна » Статті |
Всього матеріалів в каталозі: 86 Показано матеріалів: 21-40 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 » |
|
Передній відділ включає в себе ротову порожнину з усіма її структурними
утвореннями, глотку і стравохід. До похідних ротової порожнини
відносяться губи, щоки, ясна, тверде і м'яке піднебіння, язик,
мигдалики, слинні залози, зуби. Тут знаходиться також орган смаку. |
Травленням називаються процеси хімічної та механічної обробки їжі з
подальшим всмоктуванням продуктів розщеплення її, що відбуваються
послідовно в різних відділах травної трубки. Травна система об'єднує низку органів, які у своїй сукупності забезпечують засвоєння організмом із зовнішнього середовища речовин, необхідних для реалізації його пластичних та енергетичних потреб. |
Клізма — уведення рідини в пряму кишку для лікування чи діагностики. У
стаціонарі усі види клізм виконують за призначенням лікаря. |
Носова порожнина складається з присінка і власне носової порожнини, яка включає дихальну і нюхову області. |
Механізм очищення слизової оболонки повітроносних шляхів від частинок
пилу і мікроорганізмів, які осідають на її поверхні при проходженні
повітря ( 10 000 л щодоби). |
Епітелій повітроносних шляхів (респіраторний) -
одношаровий багаторядний призматичний (в найдистальніших відділах -
кубічний) війчастий. У людини в ньому виявляються клітини семи основних типів: 1) війчастий; 2) келихоподібний; 3) вставні - низькі (базальні) і високі (проміжні); 4) щіточкові; 5) бронхіолярні екзокриноцити (клітини Клара); 6) ендокринні; 7) дендритні (клітини Лангерганса). |
Повітроносні шляхи поділяються на позалегеневі і внутрішньолегеневі. Позалегеневі повітроносні шляхи включають носову порожнину, носоглотку, гортань, трахею і позалегеневі бронхи; Внутрішньолегеневі - бронхи і термінальні бронхіоли. |
Органи дихальної системи забезпечують: 1) дихальну функцію (зовнішнє дихання) , яка полягає в обміні газами між кров'ю і повітрям, що вдихається. При цьому кисень з повітря потрапляє у кров, а вуглекислий газ видаляється з крові у повітря. Газообмін здійснюється в альвеолах легень. Ця частина дихального апарату відома як респіраторний відділ. 2) Недихальні функції. |
Функціонування рефлексів з гуморальною (гормональною) ланкою відбувається на тих же принципах, що й класичних рефлексів. |
Виділяють п'ять видів дії гормонів: 1) метаболічний (вплив на обмін речовин); 2) морфогенетичний (стимуляція формотворення, диференціювання органів і тканин, росту); 3) кінетичний (вмикання певної діяльності); 4) коригувальний (зміна інтенсивності функцій органів і тканин); 5) реактогенний (здатність змінювати реактивність тканин). |
До теперішнього часу вдалося розшифрувати структуру більшості відомих
гормонів і синтезувати їх. На основі спільності хімічної структури,
шляхів еволюційного розвитку, близькості фізико -хімічних і біологічних
властивостей відомі гормони хребетних можуть бути розділені на три
основні класи: 1) стероїди. Не мають видової специфічності і зазвичай впливають однотипно на представників різних видів. Похідні холостерину. 2) похідні амінокислот; 3) білково - пептидні сполуки. Як правило, мають видову специфічність. Виділені з організму тварини, вони не завжди можуть бути використані для введення людині, так як подібно будь-яких чужорідних білків можуть викликати захисні (імунні) реакції організму (утворення специфічних антитіл , які інактивують даний гормон при повторному його введенні), а також можуть викликати явища алергії. |
|
Гормонами називають хімічні речовини, що утворюються і
виділяються спеціалізованими ендокринними клітинами у внутрішнє
середовище організму для регуляції обміну речовин та вегетативних
функцій організму, гуморального забезпечення координації й інтеграції
процесів життєдіяльності. |
В ендокринній системі розрізняють систему "класичних" залоз внутрішньої
секреції або ендокринних органів та систему "некласичних" ендокринних
залоз або клітин. |
Механізми регуляції усіх життєвих функцій організму прийнято ділити на
нервові та гуморальні. Перші використовують для передачі і переробки
інформації структури нервової системи (нейрони, нервові волокна) та
імпульси електричних потенціалів, другі - внутрішнє середовище організму
й молекули хімічних речовин. |
Гуморальна регуляція – різновид біологічної регуляції, являє
собою засіб передачі інформації до ефекторів через рідке внутрішнє
середовище організму (кров, лімфу і тканинну рідину) за допомогою
молекул хімічних речовин, які виділяються клітинами або спеціалізованими
тканинами й органами. |
Шкіра побудована з епідермісу (надшкір'я), дерми (власне шкіри) та
гіподерми (підшкірної жирової клітковини). Загальна площа поверхні шкіри
дорослої людини становить близько 1,5-2 м2. Товщина шкіри у різних
частинах тіла коливається від 0,5 до 5 мм. Похідними шкіри є сальні, потові і грудні залози, волосся, нігті. |
Попрілість - це запалення шкіри на тих ділянках тіла, які
піддавалися тривалому впливу вологи або підвищеному тертю. Найчастіше
такими місцями бувають шкірні складки (пахові, міжсіднична, пахвові,
шийні, за вухами, в нижній частині живота). |
Пролежні — це дистрофічні або виразково-некротичні зміни м’яких тканин
(шкіри і підшкірної жирової клітковини), які виникають у місцях
постійного або тривалого тиснення. Частіше пролежні виникають в
ослаблених дітей, які на суворому ліжковому режимі. Ділянки локалізації —
крижі, лопатки, лікті, п’яти, місця здавлювання м’яких тканин між
поверхнею ліжка і кістковим виступом. |