| Головна » Статті » Догляд за хворими |
| У розділі матеріалів: 10 Показано матеріалів: 1-10 |
|
Цей метод ін'єкцій дуже поширений. Його застосовують у випадках, коли потрібно одержати більш швидкий ефект, ніж при підшкірній ін’єкції, бо м’язи краще, ніж підшкірна основа, постачаються кров’ю та лімфою. Деякі препарати при підшкірному введенні спричинюють біль та погано розсмоктуються, що призводить до утворення інфільтратів. У таких випадках застосовують внутрішньом’язовий метод ін'єкцій. Це дає змогу увести більшу, ніж при внутрішньошкірному введенні, кількість препарату - до 10 мл. |
|
Підшкірні ін’єкції набули широкого застосування, бо, по-перше, вони технічно легкі у виконанні, по-друге, існує безліч ліків, які в розчиненому вигляді швидко і добре всмоктуються в підшкірній основі і добре всмоктуються в підшкірній жировій клітковині. Підшкірні ін'єкції забезпечують відносно швидке (через 15—20 хв) всмоктування лікарських препаратів у загальне коло кровообігу. |
|
Застосовують внутрішньошкірні ін’єкції при виконанні алергійних проб (виявлення різних природних та штучних алергенів), імунологічних проб на туберкульоз (Манту), бруцельоз (Бюрне), ехінококоз (Каццоні), проб на чутливість до антибіотиків, на приховані набряки або гідрофільність тканин (Мак-Клюра-Олдріча), для місцевого знеболювання (інфільтраційна анестезія шкіри) та для вакцинації. |
|
Післяопераційний період починається з закінчення хірургічного
втручання і завершується повним одужанням хворого або набуттям ним
стійкої втрати працездатності. Післяопераційний період ділиться на три частини:
|
|
ХІРУРГІЧНА ОПЕРАЦІЯ - це механічний вплив на органи і тканини,
який зазвичай супроводжується їх розтинанням з метою оголення хворого
органу та виконання на ньому лікувальних або діагностичних маніпуляцій. Це визначення насамперед стосується «звичайних», відкритих операцій. Від них дещо відрізняються такі спеціальні втручання, як ендоваскулярні, ендоскопічні тощо. |
|
Хірургічна операція - найважливіший етап у лікуванні хворого.
Проте, для того щоб ефект операції був максимальним, необхідні
відповідна передопераційна підготовка та кваліфіковане лікування в
післяопераційному періоді. Таким чином, основними етапами лікування
хірургічного хворого є: • передопераційна підготовка • хірургічна операція • лікування в післяопераційному періоді Мета передопераційної підготовки - зниження ризику розвитку інтра - і післяопераційних ускладнень. Початок передопераційного періоду зазвичай збігається з моментом надходження хворого в хірургічний стаціонар. Хоча в окремих випадках передопераційна підготовка може починатися і набагато раніше (вроджена патологія, перша допомога на місці події та ін.) Іноді ж при госпіталізації пацієнта планується консервативне лікування, а необхідність операції виникає раптово при розвитку будь-якого ускладнення. |
|
Клізма — уведення рідини в пряму кишку для лікування чи діагностики. У
стаціонарі усі види клізм виконують за призначенням лікаря. |
|
Попрілість - це запалення шкіри на тих ділянках тіла, які
піддавалися тривалому впливу вологи або підвищеному тертю. Найчастіше
такими місцями бувають шкірні складки (пахові, міжсіднична, пахвові,
шийні, за вухами, в нижній частині живота). |
|
Пролежні — це дистрофічні або виразково-некротичні зміни м’яких тканин
(шкіри і підшкірної жирової клітковини), які виникають у місцях
постійного або тривалого тиснення. Частіше пролежні виникають в
ослаблених дітей, які на суворому ліжковому режимі. Ділянки локалізації —
крижі, лопатки, лікті, п’яти, місця здавлювання м’яких тканин між
поверхнею ліжка і кістковим виступом. |
|
Раціональне харчування, що відповідає
фізіологічним потребам організму, який росте, є найважливішою умовою
гармонійного розвитку дитини. Якісні та кількісні відхилення в харчуванні
дитини легко спричинюють метаболічні зрушення, можуть пригнічувати або
активізувати анаболічні процеси і призводити до таких захворювань, як рахіт,
анемія, атопічний дерматит, гіпотрофія тощо. Дефекти харчування в ранньому віці
спричинюють розвиток більш пізньої патології: ожиріння, ендокринні дисфункції,
алергози, хронічні захворювання травного тракту тощо. Слід ураховувати також і
психологічний комфорт, який створюється під час годування дитини і сприяє її
повноцінному психічному розвитку. |